Сутність компетентнісного підходу
Упровадження
компетентнісного підходу в освіту
пов'язується науковцями з цивілізаційними
викликами, які постають перед людиною
ХХІ століття: духовними, інформаційними,
екологічними, етнокультурними тощо.
Проте, безумовно, у першу
чергу необхідність компетенізації
освіти зумовлюється соціально-економічними
змінами в суспільстві.
Базовими поняттями
компетентнісного підходу є компетентність
і компетенція; ключові і предметні
компетентності. Охарактеризуємо
їх сутність:
Компетентність —
інтегрована
здатність особистості, яка набута в
процесі навчання, вона включає знання,
досвід, цінності і ставлення, які можуть
цілісно реалізуватися на практиці.
Компетентність не може бути зведена
лише до фактичних знань.
Компетенція розуміється
як коло питань щодо яких особистість
має бути обізнана, або певна сфера
діяльності, в якій людина повинна
володіти компетентністю.
Визначення поняття «компетентність»
№
|
Визначення
|
Літературне джерело
|
1.
|
Загальна здатність, що базується на знаннях,
досвіді, цінностях, здібностях, які набуті завдяки навчанню.
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі
загальної середньої освіти
|
2.
|
Здатність особистості
діяти, вміти мобілізувати в даній ситуації здобуті знання і досвід.
|
Бондар С.П. Компетентність
особистості - інтегрований компонент навчальних досягнень учнів.
|
3.
|
Структуровані набори
знань, умінь, навичок і ставлень, які набуваються в процесі навчання і
дозволяють ідентифікувати і розв’язувати проблеми, характерні для певної
сфери діяльності.
|
Пометун О.І. Теорія та
практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних
країн.
|
4.
|
Готовність високого рівня до здійснення певного виду
діяльності.
|
Понятие компетентности в педагогической науке.
|
5.
|
Уміння людини адекватно діяти у відповідних
ситуаціях, застосовуючи свої знання та беручи на себе відповідальність за
результати діяльності.
|
Чернишова Р., Мета сучасної школи - компетентність.
|
6.
|
Рівень освіченості,
який характеризується здатністю розв’я-зувати завдання в різних сферах життє-діяльності
на базі теоретичних знань.
|
Життєва компетентність особистості: від теорії до
практики.
|
7.
|
Специфічна здатність, необхідна для ефективного
виконання конкретної дії у певній галузі.
|
Равен Д. Компетентность в современном обществе.
|
8.
|
Специфічна здатність, яка дає змогу ефективно
розв’язувати проблеми, що виникають у реальних ситуаціях.
|
Життєва компетентність особистості: від теорії до
практики.
|
9.
|
Здатність мобілізувати знання та особистий досвід у
реальній життєвій ситуації.
|
Життєва компетентність особистості: від теорії до
практики.
|
10.
|
Інтегрована здатність особистості, набута в процесі
навчання, що охоплює знання, уміння, навички, досвід, цінності, ставлення,
які можуть цілісно реалізуватися на практиці.
|
Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова
компетентність загальної середньої освіти .
|
11.
|
Сукупність особистісних якостей учня
(ціннісно-смислових орієнтацій, знань, вмінь, навичок, здібностей),
обумовлених досвідом його діяльності в певній соціально та особистісно
значимій сфері.
|
Хуторський А.В. Ключові компетентності як компонент
особистісно-орієнтованої парадигми освіти .
|
Сукупність ключових
компетентностей:
- уміння вчитись (навчальна);
- громадянська;
- загальнокультурна;
- компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій;
- соціальна;
- підприємницька;
- здоров’язбережувальна
Порівняльна характеристика традиційного та
компетентнісного підходів в освіті
Фактори
порівняння
|
Традиційний підхід
|
Компетентнісний підхід
|
Мета освіти
|
Формування гармонійно
розвиненої особистості
|
Формування конкурентоспроможної особистості
|
Основні освітні результати
|
Знання, вміння, навички
|
Компетентність як
готовність до успішної діяльності в різних сферах
|
Особливості
організації
навчання
|
Поступове формування спочатку знань, потім умінь та
навичок
|
Інтеграція інтелектуальної та
навичкової складових діяльності
|
Формування
інноваційного
потенціалу
школярів
|
Підготовка учнів до найближчого майбутнього, яке є
покращеною копію нинішнього життя
|
Формування здатності жити в умовах постійних
змін,бути ініціатором змін й активної соціальної дії
|
Способи
використання
знань
|
Розвиток інтелектуальної складової, відтворення
знань («знання про всяк випадок»)
|
Формування навичок творчого використання знання як
інструмента, засобу розв’язання проблем
|
Узгодження запитів суспільства та
особистості
|
Пріоритет соціального
замовлення
|
Пріоритет особистості, її
замовлення на освіту
|
Принцип утворення змісту освіти
|
Зміст освіти формується «від мети»
|
Зміст освіти формується «від результату»
|
Немає коментарів:
Дописати коментар