Педради

Мої доповіді для педрад можна завантажити за посиланням на Google Диск:

1. Доповідь. Самостійна робота - один із напрямків, який впливає на розвиток пізнавальної і творчої активності учня
2. Доповідь. Навчання за методикою Зайцева М.О.

Також можна їх переглянути нижче. 

Доповідь на тему: "Самостійна робота – один із  напрямків, який впливає на розвиток пізнавальної і творчої активності учня."
                                

У концепції загальної середньої освіти підкреслюється, що освіта ХХІ століття – це освіта для людини, її стрижень – розвивальна культуротворча домінанта. Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно- орієнтовану. Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку та самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвої мети.

Перед освітою завжди були питання «Чому навчати?» і «Як навчати?». Нові соціальні запити, зміни у сфері науки і виробництва вимагають від сучасної освіти пошуку нових шляхів та засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб і інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності.

Головна стратегічна лінія розвитку освітньої системи сьогодні полягає в її адаптації до змінних соціально-економічних умов суспільства.

Особливістю сучасності є те, що людина для того, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна мати певні якості, вміння:

·                      бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

·                      критично мислити, творчо підходити до вирішення поставленої задачі;

·                      використовувати знання як інструмент для самостійного розв’язання життєвих проблем;

·                      генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

·                      володіти комунікативною культурою, вміти працювати як самостійно, так і в команді;

·                      вміти запобігати будь-яким конфліктним ситуаціям та виходити з них;

·                      уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення;

·                      дбайливо ставитись до свого здоров’я, та до здоров’я інших, як до найвищої цінності;

·                      бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

В умовах демократизації та національного відродження система освіти, яка завжди відзначалася тим, що була орієнтована на підготовку не просто спеціалістів, а людей, які б відповідали певним соціальним потребам сучасності, повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної, наукової підготовки, всебічний розвиток кожної дитини як особистості і найвищої цінності суспільства, здатної самостійно застосувати здобуті знання на практиці, в роботі та повсякденному житті. Починати необхідно вже з початкової школи, адже саме вона має навчити дітей вчитися, прищепити інтерес до здобуття знань, прагнення самостійно збагачуватися ними, розвивати, як зазначав видатний педагог В. Сухомлинський, всемогутню радість пізнання.

Змінюються пріоритети мети навчання: на першому плані – розвивальна функція, культ пізнавальної і творчої активності, самостійності, нестандартної думки. Все це разом забезпечує розвиток інтелекту кожної дитини.

І тому основне завдання вчителя – добиватися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей та їхньої зацікавленості у здобутті знань. Зацікавленість – ефективний засіб успішного навчання, необхідна умова досягнення позитивних наслідків. Лише тоді, коли дитина зацікавиться  матеріалом, у неї з’явиться бажання дізнатися про нього більше та самостійно здобувати знання.

Сучасна методична література містить багато рекомендацій щодо розвитку пізнавальних інтересів та зацікавленості дітей в навчанні. Існує безліч посібників, де пропонуються різні види завдань ( пошукових, логічних), дидактичних ігор, проте в процесі роботи виникає багато проблем, пов’язаних з індивідуальними особливостями та можливостями конкретної дитини. Тому насамперед, перед постановкою самостійних завдань, необхідно встановити індивідуальні відмінності сприймання, уваги, мислення, розвитку емоційно-вольової сфери, і добирати завдання відповідно до вмінь та здібностей кожної конкретної дитини.

Розвиток пізнавальної активності і творчої самостійності має на меті:

·                      підвищити рівень розвитку дітей і розширити їхній світогляд для того, щоб вчити спостерігати, думати, розмірковувати; розвивати образне й логічне мислення, уяву; формувати навички планування, аналізу, самоконтролю, вміння, висувати нову мету, бачити перспективи своєї роботи;

·                      викликати бажання самостійно займатися навчальною діяльністю;

·                      виховувати наполегливість, волю, впевненість у досягненні мети;

·                      знайти шлях до серця кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у дитині природою.

Дослідження вчених переконують, що без належної активності школярів у навчальному процесі не можуть бути успішними засвоєння знань, пізнавальний розвиток, а виховання – повноцінним. Дитина, захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого, і саме в творчості реалізує всі наявні в ній знання, уміння та здібності. А вчитель, розвиваючи її творчі задатки, створює умови для отримання дійсної свободи пізнання, бо лише в щасливі хвилини творчості людина почуває себе вільною.

Та найголовніше, мабуть, - те, що без творчих людей неможливий прогрес суспільства. Недарма сьогодні так багато говориться про виховання національної еліти. Тому, в першу чергу, потрібно дбати про розвиток творчих здібностей обдарованих дітей.

Сучасна освіта повинна забезпечити формування такої особистості. Важливим стає питання вибору методів та форм роботи на уроці, педагогічних технологій, які б максимально сприяли розвитку пізнавальної та творчої активності учня.

Найбільш ефективними на сьогодні є такі методи навчання, що дозволяють в подальшому кожній дитині самостійно застосовувати здобуті знання на практиці, в навчально-виховному процесі, адаптують її до вимог сучасного життя.

Досягнути такої мети допомагає використання сучасних технологій:

Інтерактивне навчання.

Виділяють такі інтерактивні технології навчання:

·                      кооперативне навчання: технологія роботи в парах, ротаційні (змінювальні) трійки, два – чотири – всі разом, робота в малих групах, акваріум;

·                      технологія колективно-групового навчання: обговорення проблеми в загальному колі, «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючись – учусь», «Ажурна пилка», аналіз ситуації, розв’язання проблем, «Дерево рішень»;

·                      технології ситуативного моделювання: симуляції або імітаційні ігри, спрощене судове слухання, громадські слухання, розігрування ситуації за ролями;

·                      технології опрацювання дискусійних питань; метод ПРЕС, «Займи позицію», «Зміни позицію», неперервна шкала думок, дискусія, дискусія в стилі телевізійного ток-шоу, оцінювальна дискусія, дебати.

Ігровий метод – це спосіб взаємодії учителя й учня, зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних завдань і мети навчання. Саме граючись, дитина набуває практичного досвіду роботи, виконує певні ролі. Виявляє себе як індивідуальність. Завдання, в яких пов’язані і розумова, і фізична активність, сприяють вихованню гармонійної особистості. Адже навчальна гра – не просто розвага, це фантазія, помножена на розум і кмітливість.

При виконанні самостійної роботи доцільно використовувати такі ігрові методи: ігри-вправи, ігрові ситуації, ігрові дискусії, навчально-рольові та ділові ігри.

Це дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Діти стають психічно розкутими та здатними максимально виявити свої творчі здібності, активізується творча діяльність, розвивається пізнавальний інтерес до навчання. Позитивний досвід хочеться повторити на вищому рівні складності завдань. При цьому непомітно для себе дитина «втягується» у навчальну працю, пізнає її радість. Усвідомлення «я це можу» зміцнює  впевненість у собі і зумовлює потребу «мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно».

Отже, гра у навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні компетентності.

Робота в групах.

Технологія  групової роботи при самостійній роботі учнів дозволяє:

·                      за той самий проміжок часу виконати набагато більший обсяг роботи;

·                      мати високу результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

·                      формувати вміння співпраці;

·                      формувати мотиви навчання, розвивати гуманні стосунки між дітьми;

·                      розвивати навчальну діяльність (планування, рефлексію, самоконтроль, взаємоконтроль).

Робота в групах – технологія, яку можна використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Почуття належності до групи дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху. Коли діти навчаються разом з іншими, вони відчувають істотну підтримку, яка дає можливість вийти далеко за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Невимушена обстановка в малій групі сприяє розвитку у сором’язливих учнів навичок міжособистісного спілкування.

Робота з обдарованими дітьми.

У сучасному словнику української мови зазначено, що обдарованим (талановитим) є той, хто має великі здібності; дар (талант) – це видатні природні здібності, хист, обдарування.

Саме до обдарованих дітей найбільш доцільно застосовувати всі види самостійних робіт.

Існують різні типи обдарованості: лідерська або соціальна , художня, психомоторна (спортивна); пряме відношення до школи мають три типи обдарованості: академічна, інтелектуальна і творча (креативна).

Кожна обдарована (талановита) дитина – індивідуальність і потребує особливого підходу. Виявити талант мають психологічні служби, а створити умови для виявлення – суто педагогічне завдання.

Диференціація навчання.

Диференційоване навчання повинно здійснювати одне з таких завдань – створення комфортних умов навчання, при яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання. А для цього в учнів слід виробляти стійкі навички самостійної роботи, так як самостійність – важлива риса навчальної діяльності. Тому диференційовані завдання слід добирати так, щоб в учнів поступово формувалися уміння самостійно працювати. Саме  система вправ та завдань, дібрана з урахуванням поступового зменшення міри допомоги вчителя, дозволяє учням поступово перейти до самостійного виконання основного завдання, а згодом до творчого (для здібних дітей).

Використанням різних форм застосування диференційованих завдань створюються умови для кожного учня досягти мети своїми зусиллями.

Клас працює як одне ціле і в той же час кожен іде своїм шляхом розвитку. За такої форми роботи є можливість безпосередньо на уроці працювати з дітьми з недостатнім рівнем розвитку і водночас розвивати здібності сильніших учнів.

Учитель завжди має пам’ятати, що до кожної дитини в класі треба виявити чуйність, щирість, не виділяти надмірною увагою обдарованих і не принижувати моралізаторством слабших. Правильно організована робота допоможе кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя і своїх товаришів. Саме це – надійний стимул подальшої навчальної роботи учнів із захопленням, з відчуттям власної гідності.

Наш час – це час кардинальних змін у суспільстві. Саме зараз Україні потрібні громадяни, які здатні приймати самостійні, нестандартні рішення, вирішувати різноманітні проблеми; громадяни, у яких добре розвинене критичне мислення, сформовані навички ефективного спілкування, які вміють творчо працювати. Тому для кожного педагога основними засадами навчально-виховного процесу повинні стати такі пріоритети:

·                      бачити в кожному учневі унікальну особистість, поважати її, розуміти, приймати, вірити в неї;

·                      зробити для кожної учнівської особистості ситуацію успіху, підтримки, доброзичливості; домагатися щоб шкільна життєдіяльність, навчання приносили дитині задоволення;

·                      виключати прямий примус, а також акценти на відставання та інші недоліки дитини, розуміти причини дитячого незнання та неправильної поведінки і виправляти їх без приниження дитячої гідності;

·                      надавати можливість та допомагати дітям реалізувати себе в позитивній діяльності.

Доповідь на тему: "Навчання за методикою Зайцева М.О."
                          

Найскладніша проблема для першокласників – злити букви в склади. Для тих, хто користується  методикою розробленою М. О. Зайцевим, такої проблеми взагалі не виникає. Діти навчаються читати по складах граючись, не перевтомлюючись, не псуючи зір і свою осанку, так як під час занять вони багато рухаються, таблиці і кубики достатніх розмірів, види діяльності весь час змінюються. Мало того, за цією методикою учні 6-річного віку навчаються читати за один місяць, а на кінець навчального року техніка читання цих дітей у півтора-два рази перевищує норму.

З чого ж складається комплект для навчання читання за методикою Зайцева М. О.? це набір кубиків та дві таблиці (горизонтальна та вертикальна).

Кубики розрізняються:

1)                               за кольором: «золотий» - жовтий фон, на якому зображені букви, що позначають голосні звуки (самі букви голубого кольору); «залізний» - сірий фон, на ньому чорна буква ( це дзвінкі приголосні); «дерев’яний» - коричневий фон, чорна буква (це глухі приголосні);

2)                               за розміром: великий кубик (розмір 7х7 см) – зображуються тверді приголосні; малий кубик (розмір 6х6 см) – м’які приголосні;

3)                               за звучанням: «золоті звуки» - у кубик кладеться наповнювач із мелодійним залізним звуком (наприклад, консервна жерсть); «залізні звуки» - у кубик кладуться кришечки з-під лимонаду (залізні); «дерев’яні звуки» - закладаються дерев’яшечки.

Пізніше, коли діти почнуть читати, вчитель пояснить дітям, що «по-науковому» «золоті» звуки треба називати голосними, «залізні» - дзвінкими приголосними, а «дерев’яні» - глухими.

Для прикладу розглянемо роботу за таблицею №1 (горизонтальна). Вона являє собою склади, співвідносні за дзвінкістю (верхня частина таблиці) і глухістю (нижня). Блок «золотих» винесений у ліву частину таблиці, «великі золоті» А-О-У-И-Е співвідносні з «маленькими золотими» Я-Ю-І-Є-Ї. Блок Б-БА-БО-БУ-БИ-БЕ співвідносний з блоком П-ПА-ПО-ПУ-ПИ-ПЕ в нижній частині таблиці.

В таблиці №2 (вертикальній) ті самі склади співвідносні по твердості-м’якості .

Блоки складів співаються. Табл. №1: А-О-У-И-Е (до, ре, мі, фа, соль), Я-Ю-І-Є-Ї (соль, фа, мі, ре, до). Б (плеснути в долоні), далі співаємо БА-БО-БУ-БИ-БЕ; П (плеснути в долоні), ПА-ПО-ПУ-ПИ-ПЕ. Рукою можна показувати рух мелодії вверх, а потім униз.

По таблиці №2: перша колонка не спікається, а голосно і енергійно промовляється: Б-П – 2 оплески, В-Ф – 2 притопи; Г-Х -2 оплески, Г-К – 2 притопи і т. д.

Наступний ряд: А, БА, ПА, ВА, ФА… співаємо на мелодію пісні «У полі береза стояла» чи «Веселі гуси». Співаємо і показуємо склади указкою. Головна вимога – урок починається із співу всіх складів таблиці.

Потім «пишемо» указкою по таблиці імена учнів класу. Спочатку вчитель водить рукою дитини по таблиці, а потім просить, щоб дитина відтворила своє ім’я сама. Паралельно ім’я записується не дошці крейдою. Коли всі імена учнів класу записані, проводиться гра «Вгадай, де твоє ім’я» . Учень на дошці повинен показати слово, яке позначає його ім’я.

Можна записувати по таблицях слова на певну тему. Наприклад, «Дерева». Учень називає дерево і йде записувати його по таблиці. Перший раз учитель допомагає, далі учень повинен записати сам.

Головне правило роботи за системою Зайцева – кубики і таблиці дітям даються одразу всі. Зразу всіма кубиками і починаємо оперувати, складаючи слова, прописуючи їх на таблиці указкою, з перших уроків. Окремо кожна буква не вивчається.

Починати працювати з кубиками можна теж із написання імені учня, його близьких родичів, оточення.

Можна пограти в гру «Магазин». Спочатку разом із дітьми викладаємо з кубиків назви товарів (5-6 назв). Потім даємо завдання : «Іди в магазин і купи печиво» (каву, чай і т.д.). «Купити»- значить необхідно дитині прочитати слово, показуючи пальчиком кубики.

Можлива групова форма роботи: діти проводять класифікацію кубиків. Запропонуйте хлопчикам на лівий стіл перенести великі кубики, а дівчаткам на правий стіл – маленькі. Тепер учитель називає всі кубики, швидко повертаючи їх у такій послідовності: Б-БА-БО-БУ-БИ-БЕ. А в другій групі хай цю роботу проведе дитина, яка вже вміє читати. Класифікацію можна проводити по-різному. Запропонувати одній групі перенести на лівий стіл «залізно-золоті» кубики, а другій групі на правий стіл «дерев’яно-золоті». Можна поставити на поличку кубик А і запропонувати дітям принести і справа від нього розмістити всі кубики з такою буквою: НА-МА-ТА і т.д. Тепер обов’язково їх треба озвучити.

Одного комплекту таблиць і кубиків достатньо, щоб без підручників і напруження за місяць-півтора занять навчити читати 6-річних дітей, а до кінця навчального року вийти за межі програми 1-го класу не тільки з читання, а й письма та математики.

Усі уроки зінтегровані: навчання грамоти, математика, ознайомлення з навколишнім, розвиток зв’язного мовлення, пов’язані тематично, раціонально поєднуються різні види діяльності, що дає можливість досягнути значних зрушень у загальному розвитку учнів.

 За цією системою вчителі початкових класів можуть працювати при підготовці до школи дітей, що не охоплені навчанням у дошкільних закладах , а також у період навчання грамоти у першому класі шестирічок.

УРОК №1

Зінтегровано зміст предметів: навчання грамоти, ознайомлення з навколишнім.

Тема:  Школа, клас, учні. Практичне ознайомлення із складовою таблицею.

Мета:  розпочати ознайомлення зі школою, класною кімнатою, учнями класу і познайомити зі складовою таблицею із комплекту Зайцева М.О., викликати інтерес до читання.

Обладнання: складова таблиця №1 (горизонтальна)

Хід уроку

І. Знайомство зі школою, класом.

1. Діти прослуховують запис пісні «Чого вчать у школі» (Муз. В. Шаїнського, сл. М. Пляцковського).

- То чому вчать у школі?

2. Екскурсія по школі.

3. Ознайомлення з класною кімнатою (парта, шафа, крейда, дошка …).

ІІ. Ознайомлення з таблицею №1.

1.     Вчитель послідовно називає букви, склади, показуючи їх указкою, а діти за ним повторюють: А-О-у-И-Е; Я-Ю-І-Є-Ї. Б (буква вимовляється , як звук – коротко) – БА-БО-БУ-БИ-БЕ; БЯ-БЮ-БІ-БЄ; П-ПА-ПО-ПУ-ПИ-ПЕ; ПЯ-ПЮ-ПІ-ПЄ і т.д. (всі склади і букви таблиці).

2.     Запис по таблиці імен учнів класу.

Вчитель викликає учня, діє йому указку, обхвачує його руку своєю і , стаючи за його спиною, пише ім’я викликаної дитини: І-ГО-Р.

- Тепер спробуй сам написати своє ім’я.  

Потім вчитель записує це ім’я крейдою на дошці. Аналогічно проводиться робота з іншими учнями. Коли всі імена учнів записані на дошці, вчитель запитує:

-                     А хто знайде на дошці своє ім’я ?

-                     А де записано «СЛАВА», «ВАЛЯ» і т.д.?

ІІІ. Підсумок уроку:

-  Для чого діти приходять в школу? Як називається приміщення, де ми вчимося? Де записані ваші імена? Я – вчитель, а ви? Як звати твого сусіда по парті?

УРОК №2

Зінтегровано зміст предметів:  навчання грамоти; математика.

Тема: Розрізнення предметів за розміром і кольором. Знайомство з кубиками Зайцева М.О.

Мета: на основі порівняння розкрити відношення між предметами «довший – коротший», «більший – менший»; учити розрізняти кольори; познайомити з кубиками Зайцева М.О.

Обладнання: кубики.

Хід уроку

І. Знайомство з кубиками.

- На кубиках, як і на таблиці, записані букви і склади. Кубики розрізняються за кольором і розміром.

1. Великий золотий. Озвучимо його: А-О-У-И-Е.

Послухайте, як він звучить (учитель трусить кубик, і чути мелодійний звук (усередині наповнювач – обрізки консервної жерсті).

-                     Якого кольору кубик? (Жовтий).

-                     Яким кольором написані букви? (Синім).

2. Маленький золотий. Я-Ю-Є-Ї-І (голубі букви на жовтому фоні). Заповнюється, як і попередній, але меншою кількістю наповнювача.

-                     Озвучте маленький золотий кубик.

3.    Великий залізно-золотий кубик (на сірому фоні чорні букви).

Кожен кубик заповнюється 6-ма кришечками від пляшок з-під лимонаду, щоб кубик при струшуванні видавав залізні звуки.

Озвучування за вчителем усіх великих залізно-золотих кубиків у такій послідовності: Б-БА-БО-БУ-БИ-БЕ, Г-ГА-ГО-ГУ-ГИ-ГЕ і т.д.

-                     Хто самостійно знайде великий залізно-золотий кубик? Озвуч його.

4.    Маленький залізно-золотий (склади з м’якими знаками розміщуються на сірих «залізних» гранях, інші – на «залізно-золотих». Кожен кубик заповнюється 4-ма «лимонадними» кришечками. Озвучування кубиків у такій послідовності: НЬ-НЯ-НЬО-НЮ-НІ-НЄ, Й-ЙО-ЙЄ.

-                     Яким кольором позначена буква «м’який знак»? (Зеленим).

5.    Великий «дерев’яно-золотий. У кубик закладається 6 шматочків деревини. Букви записуються на коричневому фоні.

-                     Озвучте всі великі «дерев’яно-золоті» кубики  у такій послідовності: П-ПА-ПО-ПУ-ПИ-ПЕ, Ф-ФА-ФО-ФУ-ФИ-ФЕ і т.д.

6.    Маленький «дерев’яно-золотий» (наповнювач – 2 шматочки деревини). Озвучування: ЦЬ-ЦЯ-ЦЬО-ЦЮ-ЦЄ-ЦІ, СЬ-СЯ-СЬО-СЮ-СЄ-СІ і т.д.

7.    Маленький  білий з розділовими знаками: крапка, кома, знак питання, знак оклику, риска, знак наголосу (другий кубик - замість риски – апостроф. Щоб він відрізнявся від коми, його зображуємо червоним кольором).

Учитель називає всі знаки, учні за ним повторюють.

-                     Знайдіть кубик, на якому зображений знак червоного кольору. Що він означає?

ІІ. Групова робота з кубиками.

Завдання: - Хлопчика! Перенесіть на перший стіл усі великі кубики з буквою А і складіть із них потяг. Наприклад: А-БА-КА-ДА-ФА-ЗА і т.д.

-                     Дівчатка! Перенесіть на другий стіл усі маленькі кубики і складіть потяг із букви І. Наприклад: І БІ-ТІ-ДІ-РІ-ЗІ і т.д.

-                     У кого вийшов потяг довший? (У хлопчиків). Чому?

-                     А у дівчаток? (Коротший)

В одній групі учень, який уміє читати, а в другій – вчитель, озвучують всі кубики, що є на столі, швидко прокручують їх у руці.

ІІІ. Підсумок уроку.

-                     Принесіть на мій стіл 5 великих кубиків, а тепер 3 маленьких. Яких кубиків більше, а яких менше?

-                     Який кубик більший: Б-БА-БО-БУ-БИ-БЕ чи БЯ-БЮ-БЄ-БІ?

-                     Який за розміром білий кубик :великий чи маленький?

-                     Якого кольору букви на великих «залізно-золотих» кубиках? (Чорні і сині). А на маленьких «дерев’яно-золотих»? (Чорні, сині і зелені).