За посиланням на Google Диск можна переглянути мою роботу по вказаній темі повністю.
Читання – настільки складний процес, що його важко чи й неможливо визначити однозначно. Щоб навчити учнів по-справжньому добре читати, необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами, сучасними технологіями та методологією навчання.
Анотація
У даній роботі розкриті проблеми формування та вдосконалення якісних навичок читання. Розроблена система вправ та завдань, що сприятимуть розвитку повноцінних навчальних і читацьких умінь та навичок, здобуття спеціальних знань для самостійної і продуктивної роботи з дитячою книгою, різними джерелами друкованої продукції з метою знаходження потрібної інформації та задоволення власних пізнавальних потреб.
Анотація
У даній роботі розкриті проблеми формування та вдосконалення якісних навичок читання. Розроблена система вправ та завдань, що сприятимуть розвитку повноцінних навчальних і читацьких умінь та навичок, здобуття спеціальних знань для самостійної і продуктивної роботи з дитячою книгою, різними джерелами друкованої продукції з метою знаходження потрібної інформації та задоволення власних пізнавальних потреб.
Особливу увагу приділено
обґрунтуванню необхідності роботи по удосконаленню швидкості, правильності,
свідомості та виразності читання для подальшого успішного навчання учнів в
школі.
В роботі виділяється проблема розвитку
читацьких вмінь та навичок як засобу формування в учнів першооснов самостійної
читацької діяльності, сприяння розвитку інформаційної культури молодших
школярів, виховання особистості дитини засобами художніх та
науково-пізнавальних творів.
Вправи на розвиток умінь свідомого читання
Для розвитку свідомості читання можна запропонувати
дітям такі завдання та ігри.
1. Завдання
на пошук і групування слів, зв’язаних між собою тематично, понятійно:
а)
Прочитайте тільки ті слова, які можна віднести до космічного польоту:
тренування, скафандр, літак, ракета, космонавт, поле, невагомість і т. д.
б) Гра
«Хто більше?»
Вчитель
називає слово. Учні добирають інші, які за змістом поєднуються із
запропонованим.
Учень:
старанний, читає, вчить і т. д.
в) Підкресліть у тексті слова, які становлять
його тематичну основу.
г) Відшукайте слова в тексті, які вживаються
замість слова хліб.
2. Вправи
на уважне ставлення до слова;
а) Прочитайте слова з пропущеними буквами:
м.в., з.ш.т, ф.рб., ф.рм., п.др.чн.к і т. д.
б) Відшукайте в поданих словах те, в якому є
помилка:
Тигр, лев, лсон, бегемот і т. д.
в) З окремих складів утворіть слова: кни, но, га
(книга, нога).
г) Додайте приголосний звук на початку чи в
кінці слова, щоб утворилося нове слово:
(в) несе
сила (ч)
(з) веде
рука (в)
(с) кидав риба
(к)
д) Учитель
називає перший склад слова. Діти добирають слова, що починаються цим складом.
До ( дорога, дошка, домівка, допомога, добудувати
…)
ж) Скласти
із запропонованих слів рядки так, щоб вони відрізнялися одним звуком:
ліс – ніс – ріс – рис – лис – лин – син – сир –
мир
сік –
мак –
рік –
з) Гра «Знайди пеньок».
Ліс, ліс, лис, ліс, ліс.
Лис, лис, лис, рис, лис.
Інший
різновид цієї гри. На таблиці записані однакові слова. Серед них таке, що
відрізняється тільки однією буквою. Потрібно якнайшвидше відшукати це слово.
ніс
руки річка пень
ніс
руки нічка день
ніс
роки річка день
ніч
руки річка день
к) Гра у
парах. Учні пишуть по кілька слів, пропускаючи голосні. Потім обмінюються і
відновлюють задумані слова. Перевірка взаємна.
л) Відшукайте
в тексті слова, близькі за значенням до виділеного.
3. Вправи
на встановлення зв’язку слів у реченні:
а) Складіть речення з поданими словами: свою,
любити, мама, ми.
б) Відшукайте у реченні слово, яке спотворює
його:
В небо пропливала хмаринка.
в) Визначте, яким словом з двох можна доповнити
речення:
Восени з дерев падає (жовте, веселе) листя.
Намалюйте
словесну картинку за прочитаним реченням.
г)
Перебудуйте слова, прочитайте речення:
неЯс, міпроння, лизавало, оскл. аЗ, номвік, севело, васпіли, хипта.
4. Вправи
на прогнозування змісту тексту:
а)
Прочитайте текст, який видно не повністю. Про що він?
б) Прочитайте
зачин. Як ви гадаєте, про що автор розповідатиме в тексті? Прочитайте весь
текст. Чи так ви передбачили?
Кажуть, що
руки у хліборобів пахнуть хлібом. До всього ці люди доклали своїх рук.
Вони
посіяли зерно, доглядали кожну стеблинку жита, пшениці. Хлібороби зібрали
вирощений урожай. Вони турбуються, щоб кожна зернина принесла людям користь,
адже хліб – це життя.
Ось тому й
пахнуть у них руки хлібом.
5. Вправи на
виділення головного:
а) Яким реченням передана основна думка тексту?
б) Визначте найголовніший абзац.
в) Яке з двох прислів’їв більше підходить до
прочитаного твору?
г) Яким прислів’ям можна сформулювати основну
думку твору?
Азбука – до мудрості сходинка.
Воно й справді так, бо якщо не вивчиш букв,то хіба
навчишся читати. А мудрим можна стати лише тоді, коли навчишся брати знання з
книжок.
Отже, якщо хочеш стати мудрецем, починай зі звуків та
букв.
Вправи на розвиток умінь правильного читання
Розвитку
якості правильного читання сприятимуть такі вправи та завдання:
1. Вправи на постановку дихання:
а) Швидко і глибоко
вдихнути носом із наступним тривалим і спокійним видихом через рот.
в) Читання групи слів,
речень або частини вірша на одному диханні.
г) Проказування скоромовок у різному темпі за
командою вчителя.
2. Вправи на розвиток
артикуляції:
а) Вимова окремих звуків |л|,
|р|, |к|, |ш|, |ч| та складів ла, ру, ко, шу, чи – спершу пошепки, а потім
голосно з лічбою.
б) Робота з таблицею.
Набрати повітря (легко, ніби вдихаємо приємний аромат) і на видиху промовити
окремі звуки (у різному темпі, з різною силою голосу):
Б К Т Р В М Н Ф Т Д Б С Л З Ц П Ч Ш Р Г
Л Ш В Д С Т Ф Н З Д Ц К Б Ц П Р М В П Б
П В Л Б С Л М Д Ф Ш С Т К Ц Б Н Г Л Ч Б
Ф Т Р Л Ф В Д Б Н Ж Щ Р П Л Ч К В Н Ф П
Ш С Д В Б Р Т В Г Х Ф П Ч Л Д З М В Б Р
в) Вимова
складів із чергуванням звуків (р-л), (с-ш), (з-с) тощо, спочатку пошепки, а
потім голосно, повільно – швидко.
Ло – ра – ру – ле со – ша – су – ше
Ро – рі – лі – лу шо – ші – со – су
Ре – лі – ри – ла
ше – сі –
ши – са
г) Утворення і промовляння злиттів заданого
приголосного з голосними, наприклад:
Б – ба, бо, бу, би, бе. М – ма, мо, му,
ми, ме.
Ж – жа, жо, жу, жи, же. С – са, со, су, си, се.
д) Вимова слів, де легко
виділяються приголосні (тверді та м’які) :
Ліс – лось ,
кіт – кінь, тон – тінь.
е) Промовляння
скоромовок:
Женя з бджільми не дружив –
Завжди Женя бджіл дражнив,
Женю бджоли не дражнили,
Та дражнила нажалили! Знай!
є) Гра «Луна».
Вчитель проказує слова, а
учні повторюють.
3. Вправи на правильну
постановку наголосу в словах:
а) Назвіть
слова, в яких наголос падає на перший, другий, третій склад.
б)
Прослухайте слова. Чим вони відрізняються?
Замок – замок коси – коси
Жила – жила дорога – дорога
Чи
змінюється значення слова після зміни наголосу в ньому? Придумайте аналогічні
слова.
в) Гра.
Вчитель проказує слова. У деяких із них змінює місце наголосу. Учні повинні
помітити помилку, виправити її.
Розуміння прочитаного є основною характеристикою
читання. Воно залежить від багатьох факторів: розуміння слова, речення, цілого тексту.
Розуміння
слова
Щоб
розуміти текст, що читається, треба перш за все мати достатній лексичний запас,
уміти швидко, без зусиль співвідносити графічну форму слова із звуковою (це
особливо суттєво для читання вголос), а також з відповідним значенням. Під час
читання мовчки, якщо навичка досягає високого рівня сформованості, графічний
образ слова пов’язується із значенням безпосередньо, минаючи звуковий образ.
Саме про це
образно сказав відомий фахівець з читання Норман Льюіс: «Якщо ви вправний
читач, то друкована сторінка містить для вас не слова, а радше дію, колір, рух,
пейзаж, ідеї, думки й почуття. Однак колісницею, на якій усе це мчить, є слова…
та комбінації слів. І чим звичнішими, знайомішими є слова, тим менше ви
усвідомлюєте, що ви читаєте слова. Що саме завдяки словам ви реагуєте на зміст
речення, абзацу, сторінки».
Щоб діти
змогли наблизитись до цього рівня, з одного боку, необхідно пропонувати їм для читання тексти, складність яких (перш
за все лексична) відповідала б їхнім можливостям. З другого боку, необхідно
здійснювати постійну роботу, спрямовану на збільшення словникового запасу
учнів, а також на вдосконалення зорового сприймання під час читання.
Розуміння
речення
Розуміння
слів ще не означає розуміння речення, яке складається з цих слів. Бо треба ще
зрозуміти зв’язки між словами, членування речення на смислові відрізки
(синтагми), розпізнати ті слова, котрі мають більшу смислову вагу. Слід врахувати також, що слова, як правило,
багатозначні. Потрібне значення слова читач вибирає з огляду на загальне
розгортання змісту уривка, а також на форму та значення слів з прочитаної
частини речення. Значення кожного слова узгоджується із значенням всіх інших
слів речення. Вибір потрібного значення відбувається підсвідомо і миттєво, якщо
текст досить легкий для читача. Коли ж текст складний, то й досвідчений читач
інколи змушений розмірковувати над тим, яке із значень слова підходить.
Щоб
полегшити цей процес, треба вправляти дітей у швидкому розпізнаванні груп слів,
які часто трапляються в мовленні, отже, і в текстах для читання. Коли частина
речення складається з добре знайомих груп, що сприймаються автоматично, тоді
легше впоратись і з рештою. Матеріали для таких вправ краще добирати з текстів,
що плануються для роботи на наступних уроках.
Розуміння
цілого тексту
Коли говоримо про розуміння
тексту, маємо на увазі кілька рівнів:
- правильне сприйняття
окремих фактів, подій ( Хто? Що? Де? Коли? );
- усвідомлення зв’язків
між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, як
крок за кроком розгортається думка;
- вміння вловити суть,
зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;
- усвідомлення достоїнств
чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.
Не всі
рівні розуміння твору однаково доступні молодшим школярам, не всіма цими
вміннями діти обов’язково мусять оволодіти вже в початкових класах. Та
загальний обсяг роботи бажано мати на увазі, зокрема для того, щоб
диференціювати завдання для учнів з різним рівнем готовності до тієї чи іншої
роботи.
Головною
ознакою сформованості вмінь, з яких складається розуміння тексту, є здатність
виявити їх під час читання незнайомого для учня твору. Це не означає, що
вчитель не повинен допомагати учням розібратись у прочитаному, спрямовувати
їхню увагу, давати зразки зв’язних міркувань відносно тексту. Та треба зважати
на те, що основна мета роботи – вчити дітей працювати самостійно.
Після
розгорнутої, ретельної підготовки до самостійного читання учням спочатку
пропонують прості, короткі тексти. З часом тексти можна буде ускладнювати,
підготовку скорочувати.
У роботі
над вдосконаленням розуміння змісту прочитаного застосовують численні методи й
прийоми. Кожен з них може бути доцільним, прийнятним, якщо відповідає чітко
визначеній меті та добре враховує навчальну ситуацію.
Вправи на розвиток
швидкого читання
Оптимальний темп читання – це
темп розмовної мови, який складає 120 – 150 слів за хвилину, адже саме в цьому
темпі досягається краще розуміння тексту учнями. Якщо швидкість читання буде
підвищена до темпу скоромовки – і більше слів за хвилину, то розуміння
прочитаного тексту вголос при цьому погіршується. При швидкості читання до 120
слів за хвилину розуміння тексту погіршується настільки, що інколи необхідно
повертатись до початку тексту, перечитувати його двічі, тричі. Діапазон
оптимального читання в межах 120 – 150 слів за хвилину – це той діапазон, до
якого протягом століть пристосувалось мислення людини, її артикуляційний
апарат.
Психологи
визначили, що на успішність учнів впливає 200 факторів, з них фактор №1, дія
якого на успішність більша, ніж вплив решти 199 – швидкість читання.
Доведено,
що учень, який не оволодів необхідним темпом читання – потенційно невстигаючий,
бо він просто фізично не може виконати домашнє завдання (є дані: в 5-му класі
домашнє завдання в середньому на день складає приблизно 8 сторінок підручника,
або 650 слів; якщо учень читає менше, ніж 120 слів за хвилину, він не справляється
з домашнім завданням). Швидкість читання впливає на аспекти розвитку дитини.
Швидко читають ті учні, які читають багато. В процесі читання удосконалюється
оперативна пам'ять і стійкість уваги. Від цих двох показників залежить розумова
працездатність. Якщо в початкових класах учні погано читають, то в середніх
класах падає їх успішність, внаслідок цього в 7-8 класах збільшується кількість
«важких» дітей, порушників правопорядку тощо.
В. О.
Сухомлинський у своїй книзі «Розмова з молодим директором школи» на стор. 19
писав, що нормальне читання в темпі 150-300 слів за хвилину. Експериментально
доведено, що відмінники 7-8 класів – це ті учні, які закінчили початкову школу
з темпом читання 150 слів за хвилину, хорошисти – 120, трійочники – 90. Цими закономірностями
нехтувати не можна. Потрібно, щоб абсолютна більшість дітей навчалась на
високий та достатній рівень, а значить читала високим темпом.
Скільки
дітей не бажають читати? Багато, а в деяких класах навіть дуже багато. І це не
від лінощів. А від того , що дітям важко читати, тому, що у багатьох з них темп
мислення при читанні низький, відсутня зацікавленість у читанні. Коли дитина не
бажає читати, пересилити це небажання досить важко. Над цією проблемою працює і
працювало багато вчених та педагогів-новаторів, зокрема – професор І.Т.
Федоренко (працював у Харківському педінституті); В. М. Зайцев – науковець
Донецького держуніверситету; І. Г. Пальченко – вчений, Старобільська школа
І-ІІІ ст. №2 Харківської області; Л. М. Юшкова, заслужена вчителька України,
співробітник центру інновацій Одеського ОІУВ; О. М. Кушнір, Благовєщенський
педінститут; І. З. Постоловський, співробітник науково-дослідної лабораторії
проблем динамічного читання в школі, Одеський ОІУВ; Б. В. Динга, народний
вчитель Криулянської школи Молдови; В. Б. Едигей, вчитель початкових класів,
кандидат педагогічних наук (Кіровоградська обл.) та інші.
На основі
вивчення їхнього досвіду та власних спостережень в своїй роботі можна
запропонувати такі вправи та завдання для розвитку якості швидкості читання:
1. Вправи на
розвиток аналізаторів: зорового, мовного, слухового:
а) Доберіть
до слів – назв предметів 3-4 слова – назви ознаки або дії.
Книга – цікава, старовинна, велика, читаємо.
б) Визначте
на слух, яке слово довше.
Година, хвилина, день, ніч, зима, весна.
в)
Відшукайте у слові слова. Види завдань:
- Із букв
заданого слова скласти нові слова:
Гастроном –
астроном, гном, трон, том, гора...
Голубка – голуб, булка, лук, голка …
-
Відшукайте помилку:
Півник – віник, кіно.
-
Перевірте, чи можна ще скласти якісь слова:
Сестричка – сич, тичка, сестра, три.
г)
Прочитайте слова, де є збіг ППГ:
Зошит, приклади, молоко, слова, ведмідь…
Д) Склади
прислів’я:
- за
лініями
Що—по—сі—єш,--те—й—пож—неш.
- з частин:
Посієш вчасно, /
людей насмішиш.
Поспішиш / вродить рясно.
2. Вправи на розвиток артикуляції (можна
використати для розвитку якості правильного читання):
а) Робота
за таблицями Зайцева В. М. (див. додаток);
- знайти
заданий вчителем склад;
- скласти слова
з двох, трьох, чотирьох літер (ми, рак, тиша) або складів
( ро-са, ко-ле-со, за-пи-та-ли);
- «Хто
перший?» змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпик:
хто швидше закінчить.
3.
Вправи на розширення кута зору:
Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від
кута зору, тобто кількості друкованих знаків, яку людина охоплює поглядом одночасно. Для
розширення кута зору з перших днів перебування дитини у школі використовують
малюнкові, числові, буквені та складові піраміди. Основу піраміди поступово
збільшують від 40 до 60 мм ,
щоразу додаючи 5 мм .
Така робота дає змогу побудувати навчання за вимогами педагогіки і психології.
Кожний наступний матеріал обов’язково базується на добре засвоєному
попередньому, враховуються вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей.
а)
Прочитайте склади (чи слова) за таблицею:
р о
ко сар
н у пар та
с е річ ка
м і шко ляр
к и друж ба
б) Утворіть
і прочитайте склади за таблицею:
А Е
І О У И
А Е Є
И І Ї
О У Ю Я
М
СК
Н
СЛ
Л
СТР
К
НТР
в)
Прочитайте слова з наростаючою кількістю букв:
М И
ПО ЛЕ
РІЧ КА
ШКО
ЛЯР
ТРАМ
ВАЙ
КОМБА ЙНЕР
Пізніше
можна запропонувати для читання сторінку, розрізану вертикально на дві
половини, які розсовуються на максимальну відстань і читаються вголос. Для цієї
вправи тексти слід вирізати із старих журналів, книжок чи підручників і
наклеїти їх на тренувальні таблички.
4. Вправи на розвиток антиципації (вміння передбачати
наступне слово).
Догадка під
час сприймання змісту тексту є однією з основних умов швидкого читання, яке
характеризується не лише великим діапазоном темпу зчитування учнем сторінок
книги, але й глибоким проникненням в зміст тексту. Крім цього догадка активізує
мислення читаючого. Догадка (антиципація по латині) – є однією з важливих
властивостей нашого мислення. Вона бере активну участь в усіх видах людської
діяльності, від найбільш простих до найвищих, до яких відноситься також
читання.
Читання в
цьому відношенні не є виключенням. Вміння швидко антиципувати букви і
буквосполучення, слово і словосполучення і, навіть, цілі смислові одиниці є
однією з основних передумов швидкого, правильного, свідомого читання як вголос
так і мовчки.
Вже на
першому етапі знайомства з буквами можна використовувати прийоми антиципації
для ідентифікації вивчених букв.
а) Впізнай
букву по верхній частині ( ½ частина рядка на таблиці закрита);
б) Впізнай
склад по верхній частині;
Не менш
важливо уміти при читанні угадувати голосні, які часто зустрічаються в текстах.
Спеціальні вправи даються для антиципації закінчень дієслів, іменників,
прикметників, окремих частин словосполучень. Особливе місце в цій системі
займає вміння проникнення в підтекст.
в)
Прочитайте слова з пропущеними буквами:
Ма…а, п…рта, м…л…дець, со…це і т. д.
г)
Відгадайте слово:
скрпк
иа спшв іи
бчк оа пбг оі
снг і прчтв оиа
смвр
аоа стрбнв иу
д) Вставте пропущені голосні в реченнях тексту:
Дикі гси летіли у врій. Вони лтли чрез море. Вони
лтіли днь і нч, і наступний днь, і наступну нч, і не відпчвали…
е)
Прочитайте речення з пропущеними словами:
Діти читають цікаву … .
На гілочку сів червоногрудий … .
є)
Прочитати текст з пропущеними закінченнями:
Літо було дуже гаряч… . Земля потріск… від спек… .
Люди чекал… дощу. І раптом загрим… грім, засвітил… блискавка. Пішов дощ.
ж) Знайди
пару. Поєднай слова лівої і правої колонок:
Вовчок
- сестричка.
Курочка
- сірячок.
Лисичка
- чубарочка.
з) Доберіть слова, які починаються
складом (ра) і т. д.
Радіти, ракета, рамка, район …
И)
Доповніть словосполучення в тексті:
Поклади книгу туди, де вона … . А де вона …? На верхній
… .
д)
Складання твору – мініатюри за малюнком (чи серією малюнків) з подальшим
написанням і читанням його.
е) Читання
через «решітку». З цупкого паперу виготовляють решітку 10 х 11см, через кожні
0,5см вирізають прямокутні вертикальні отвори шириною 1см і висотою 8см.
Решітку накладають на текст і читають.
5.
Слухові та зорові диктанти.
Виконання
цих вправ сприяє розвитку оперативної пам’яті. Часто дитина, читаючи речення,
особливо з 6-7 слів, не може усвідомити його зміст. Розвиток оперативної пам’яті
забезпечується за допомогою зорових (слухових) диктантів. В кожному з 18
наборів, розрахованих на 54 дні є шість речень. Особливість така: 1-е речення
1-го набору – 2 слова, 8 букв; останнє – 18 набору 8-9 слів, 46 букв.
Нарощування довжини речень проходить поступово, по одній-дві букви. Вправа
проводиться щоденно на уроках мови. Методика така: на дошці записано 6 речень,
закритих листком паперу; поступово кожне з речень показується (або читається)
на 7-9 секунд, записується учнями. Вже через місяць діти легше засвоюють зміст
і з бажанням читають тексти.
№1
1. Йде сніг.
2. Капає дощ.
3. Діти йдуть.
4. Минуло літо.
5. На небі хмари.
6. Сонце світить.
№2
1. Настала осінь.
2. Ніна захворіла.
3. Біжать струмки.
4. Пташки співають.
5. Часто йдуть дощі.
6. В лісі росте сосна.
№12
1. Щебечуть у садках
дзвінкоголосі соловейки.
2. Шестеро гребців завзято
працювали веслами.
3. Поблискують черешеньки в
листі зелененькім.
4. Вгорі плив місяць,
пробивав рогом клапті хмар.
5. Гарячою зеленою барвою
горить на сонці ячмінь.
6. Тобою дорожу, привітна
мати, Україно світлолиця.
Таким чином
складаються всі 18 наборів речень. ( Розроблено за методикою І. Т. Федоренка,
В. М. Зайцева).
6.Вправи на
подолання регресій (повторного перечитування незрозумілих слів, речень).
Для багатьох учнів початкових
класів актуальним є подолання такого недоліку читання вголос, як повтори,
перестановки, заміни, пропуски слова чи його частини. Усі ці вади викликані, з
одного боку, недостатньою сформованістю зорового сприймання при читанні, а з
другого – пов’язані з проблемою розуміння того, що читається.
Такі вади
читання, як пропуски й перестановки свідчать не лише про недоліки зорового
сприймання, а й про недостатню увагу читача до змісту. Очевидно, школяр усе ще
сприймає читання як механічний процес складання слів із букв, і його не хвилює,
що переінакшене слово позбавляє змісту все речення. (Н: Слива волосина.
Замість: Сива волосина.) У такій
ситуації дитині потрібні вправи на швидкість і точність зорового сприймання, а
також завдання на читання перед класом невідомих текстів тощо.
Заміни
слова чи його частини бувають такими, що змінюють (спотворюють) зміст, і
такими, що не справляють подібного ефекту. У першому випадку цей недолік
читання відносимо до того ж типу, що й пропуски, перестановки. У другому
випадку заміни свідчать про хороше розуміння того, що читається, що учень
слідкує за своєю думкою і вміє передбачити наступну частину тексту. Отже,
вправи на швидкість і точність зорового сприймання, на розширення поля читання
будуть корисними і таким читачам.
Якість
читання вголос залежить і від чіткості дикції, правильності вимови слів. Тому
частину роботи на уроці обов’язково спрямовуємо саме на вдосконалення цього аспекту
навички читання (мовлення).
Можна
застосовувати такі вправи та завдання:
а)
Словникова робота перед читанням твору.
б) Читання
з дошки (чи таблиці) важких для вимови слів (із збігом приголосних,
слова-терміни тощо).
в) Читання
тексту, закриваючи прочитані слова аркушем паперу.
г) Читання
тексту з використанням шаблону (аркуш паперу із прорізаним віконцем, крізь яке
видно 3-5 рядків).
д) Читання
тексту, ритмічно постукуючи ручкою в ході читання.
Вдосконалення
правильності, чіткості вимови передбачає широке застосування зразка вчителя,
хорове та індивідуальне проговорювання, використання опрацьованих слів в усному
мовленні тощо. Дуже важливо формувати в учнів мовленнєвий слух, здатність чути
себе й інших, правильно й красиво вимовляти кожне слово.
7. Миттєве розпізнавання
слова під час читання:
Читання не може бути ефективним, доки читач придивляється до окремих
букв слова, прочитує (вголос чи подумки) склади. Необхідно формувати в дітей уміння зчитувати слово як ціле,
миттєво впізнавати його за тими чи іншими ознаками. Відомо, що у хорошого читця
немає різниці у швидкості розпізнавання слів різної довжини (в межах середньої
довжини слова). Тобто впізнавання слів, що складаються, скажімо, з чотирьох чи
шести букв, здійснюється за однаковий проміжок часу.
Пригадаймо, що ми легко впізнаємо слово
й тоді, коли в ньому пропущено якусь букву, причому часто не помічаємо
пропуску. Або в сутінках чи за інших несприятливих для читання умов ми
прочитуємо слово, не розгледівши, буває, й половини букв.
Ця спроможність розпізнати слово як ціле
(коли хочете, як картинку), без аналізу всіх його елементів (букв), є однією з
важливих ознак правильно сформованої навички читання. Не дарма ж так поширене у
світі навчання грамоти за методом цілих слів. У 20-ті роки були спроби
застосовувати його і в Україні. Цей метод у нас не прижився, але ідея вчити
дітей впізнавати слова одним поглядом є плідною.
Для формування і розвитку такої навички
рекомендують спеціальні вправи: перед школярами висвітлюють певний друкований
(чи написаний від руки) матеріал на дуже короткий час. Вони мають устигнути
прочитати його. Для цього можна виготовити нескладне обладнання: картки з
матеріалом для читання (букви, склади, слова, сполучення слів) та ширми з
віконечком. У ньому (тим чи іншим способом) з’являється і зникає частина
матеріалу, яку треба встигнути прочитати.
Крім того, доцільно регулярно
застосовувати картки-блискавки як у фронтальній, так і в індивідуальній
роботах. Картки для фронтальної роботи роблять розміром 8х24 см. Щоб слово з картки було видно здалеку, його виклеюють, скажімо,
з букв розрізної азбуки. Слова на картках мають бути широковживані (їх треба
принаймі кілька сот). Найкраще, коли картки виготовлені типографським способом.
Маючи 15-20 таких шаблонів, учитель
завжди зможе перед уроком набрати потрібні слова, групи слів, необхідні для
вправ на розвиток швидкості зорового сприймання.
Для індивідуальної роботи вирізати із
старої книжки слова і наклеїти їх на маленькі картки (орієнтовно 8х10 см). Такі картки дають змогу працювати водночас з
двома-трьома дітьми, які знаходяться поруч з учителем.
Картку показують дітям на якусь долю
секунди. Найпростіше це зробити так: учитель, дібравши кілька карток (скажімо,
вісім – десять), тримає їх стовпчиком у лівій руці. Верхню з них він затуляє ще
однією карткою, яку тримає у правій руці. Зосередивши учнів (Увага! Читайте!),
вчитель піднімає правою рукою катку і на мить показує слово, що є на верхній
картці стовпчика, а потім зразу ж знову затуляє його. Досвід використання
карток-блискавок показав, що таку коротку експозицію (на долю секунди) руки
забезпечують краще, ніж саморобні тренажери.
Значення цих вправ у навчанні читання
важко переоцінити, бо йдеться про формування навички сприймати, вхоплювати оком
слово миттєво, блискавично. На жаль, наша методика частіше недооцінює цю
навичку.
Очевидно, що не всі слова будь-якого
тексту навіть досвідчений читач може сприйняти миттєво. Довге, складне,
незрозуміле слово і в нього відбирає більше часу. А порівняно короткі, добре
відомі, зрозумілі за значенням слова треба навчитись упізнавати якомого швидше
вже в перші роки навчання.
Таким чином, перед учителем виникає
проблема відбору слів для вправ на швидкість зчитування. Йому треба врахувати
дві сторони: 1) поступово збільшувати кількість слів, які дитина здатна
прочитати (мовчки, самими очима) дуже швидко, на придивляючись до окремих букв;
2) підготувати учнів до читання конкретного тексту, що запланований для уроку
чи позакласної самостійної роботи школярів.
Для реалізації першого завдання добирають
спочатку найчастотніші слова – тобто слова, які з великим ступенем імовірності
зустрічаються в різних текстах. Перш за все, це службові слова (сполучники,
прийменники, частки), а також займенники. І серед іменників, дієслів,
прислівників тощо є високочастотні слова.
Спочатку добирають зовсім короткі слова,
такі, що складаються з однієї-трьох букв. Наприклад: і, я, ти, ви, ми, де, ні ,це,
ця, ці, за, на, її, що, яка, які, ось, але, так, дай, їду, іде, дам, бий, п’є
,б’є, ніс, біг, дід, тин, син, рік, рот, око, там, тут, він, для, вже, спи, про, хто, дві, три та ін.
Далі дітям пропонують слова з чотирьох-
п’яти букв. Наприклад: мама, тато, вона, воно, вони, який, йому,
стіл, стій, будь, буду, може, можу, такі,
така, дала, була, буде, коли, куди, туди, сніг, вода, поле, рука, нога, ішов,
узяв, щось, хочу, хоче, біжи, стій, стою, якщо, якби, тому, знаю, каже, кажу,
такий, треба, хтось, йдемо, йдуть, вдома, можеш, встав, тепло, хочеш, знала,
знали, також, хотів, будеш, казав, скажу, скаже, дочка, довго, добре, треба,
трава, річка, квіти, гілка, гірко та ін.
Поступово до вправ включають все довші
слова, але не збільшують час показу картки. Виконання цієї умови дуже важливе,
бо інакше немає підстав говорити про цілеспрямоване вдосконалення швидкості
зорового сприймання.
У доборі матеріалу й визначення його
складності треба мати на увазі, що слова із збігом приголосних важчі для
сприймання. Тому корисно спеціально добирати слова з двома-трьома приголосними
на початку, в середині та в кінці слова. Наприклад: став, брав, клав, сніг, зрадів,
хто, про, для, вже, вчив, дві, три, присів, зміна, слово; встиг, струна,
втратив, вдруге, дзвін; одне, верба, коротко, картка, важко, червоний, кілька,
бідний, окремо, ручка, сумка; іскра, розставив, багатство, бовкнув, зустріч, вершник,
гострий, сусідський; метр, жарт, бинт, борг, борт, поїзд, верх, віск, центр,
жерсть; врешті, вранці, дрібний, шкільний, брудний, швидко, травичка, вроздріб,
врозбрід, артист, інструмент та ін.
Варто також пропонувати дітям для
швидкого зчитування окремі значущі частини слова (морфеми). Наприклад: префікси
без-,
через-, при-, прі-, від-, ;суфікси (можна із закінченням) –уват, -юват, -ство,
енний, -езний, -енький, -юсінький тощо.
Призвичаївшись до «зовнішнього вигляду»
таких частотних морфем, школярі будуть швидше, легше впізнавати і цілі слова із
знайомими частинами. А це, як правило, досить довгі слова, адже в них одна
морфема розтяглася на стільки знаків, як деякі цілі слова середньої довжини.
Очевидно, що подібна робота дуже корисна і для формування навички аналізувати
будову слова, виконувати словотворчі вправи, для розвитку орфографічної
пильності.
Трудність слова з погляду можливості
блискавичного зорового розпізнання є, звичайно, суб’єктивною. Значна частина
другокласників спершу легко сприймає у таких вправах лише слова з двох букв.
Але в класі завжди є діти, для яких доступні слова з п’яти-шести букв. Отже,
бажано диференціювати завдання, розсадивши учнів у класі групами. Тоді вчитель
зможе відповідно дібрати комплект карток і адресувати завдання не всьому класу,
а групі дітей чи окремому учневі.
При доборі карток важливо правильно
визначити складність матеріалу. Вважається, що під час першого показу нової
групи слів діти повинні встигнути розпізнати лише одне з десяти слів. Повторні
покази того ж матеріалу з тією ж швидкістю здійснюються доти, доки учні не
зможуть розпізнавати ці слова безпомилково.
Щоб виключити можливість запам’ятовування певної групи слів, які
висвітлюються на картках у сталому порядку, доцільно змінювати цей порядок, а
також використовувати слова з попередніх
добірок. Варто регулярно включати слова, що відрізняються одне від одного
однією-двома буквами, зокрема різні форми того самого слова. Наприклад: рука –
руки, читає – читаю, б’є – п’є – в’є, казав – катав, була – булка – будка і
под.
Для розвитку навички швидкого читання
необхідно вчити школярів сприймати «одним дотиком» ока не лише окремі слова, а
цілу групу слів. Для цього виготовляють картки, що містять два-три порівняно
коротких слова. Наприклад: не я, не ти, хто я, хто ти, хто ви, що це я,
я був, де ти, їв би, був би, дай мені, не треба, не знаю, вже немає; це не я,
то не він, у той бік, дід і син, я не дав та под.
Картки з групами слів використовують так
само, як і картки з окремими словами. Головне – не збільшувати час показу, бо
вправа втрачає сенс. Досвід показує, що розпізнання груп з двох-трьох слів,
навіть коли вони зовсім коротенькі, дітям дається важче, ніж розпізнання одного
слова з такою самою кількістю букв.
Вправи із
застосуванням карток-блискавок можна давати на початку уроку читання і як
розминку. Для цього слід добирати загальновживані слова, поступово ускладнюючи
матеріал. Для карток доцільно добирати слова з того тексту, який заплановано
для роботи на уроці. Таку роботу слід здійснювати безпосередньо перед читанням
тексту.
8.Вправи на розвиток передбачення:
Використання анаграм для
визначення розумових здібностей людини пропонував ще англійський психолог Г.
Айзек. Створюючи за аналогією такі ж завдання анаграми успішно використовував в
своїй роботі В. Б. Едигей ( вчитель початкових класів, кандидат педагогічних
наук, Кіровоградська обл.). Головним показником доцільності використання
подібного досвіду в сучасній школі є, безумовно, розвиваючий ефект цього
методу. Завдяки роботі з анаграмами у дітей покращується концентрація уваги,
осмислене запам’ятовування, швидкість, гнучкість, самостійність мислення,
здатність до передбачення, відчуття цілого, творче мислення, лінгвістичні
здібності. Застосування даної методики розвиває у школярів грамотність, відчуття
мови через поглиблене вивчення буквеного складу слова та активне конструювання
слів.
Вправи
вчитель може легко складати сам або з допомогою учнів, придумуючи різні
завдання по відновленню деформованих слів та речень.
а)
Спробуйте прочитати слова-анаграми і виключити зайве слово. Якщо буде важко,
подивись у відповідь.
Предмети
1. ИГРТ, ЕЛВ, ОЛНС, ЕРЕИВКИЧ. (Тигр, лев, слон, черевики).
2. ЕЛНК, УДБ, ЕРЕАЗБ, ИНАШАМ. ( Клен, дуб, береза, машина).
* * *
Ознаки предметів
1. ДИВОЙГ, КИЙЛЕВИ, ИЙЛЕНЬМАК,ІНКО.
(Довгий,великий,
маленький, кіно)
2. ОЙНИЧЕВР, ЗЕЕНЙИЛ, ТИЙВОЖ, КАЛБІ.
(Червоний,
зелений, жовтий, білка)
Дії предметів
1. ЄТЯСЛЛЬ, ЧТЕЕ, ЄДАПА, ЕНСЕ.
(Ллється, тече, падає, несе).
2.
ЖАСМТЬИ, ТЬРАВИ, ЕЕЧП,
ЛИЄЯП.
(Смажить, варить, пече, пиляє)
б)
Прочитайте деформований текст:
1 клас
ШІНА КИБАТЬ
Мій тота
рапцює ан вазоді. Він ривать лтась. тоТа вітСланки – стер май оп редеву. ніВ
борить лембі. У ліЮ тота – менписьник. А колМичин тота – карто.
НАШІ БАТЬКИ
Мій тато
працює на заводі. Він варить сталь. Тато Світланки – майстер по дереву. Він
робить меблі. У Юлі тато – письменник. А Миколчин тато – токар.
2-3 клас
ЛУБЯНЯ
оРтес в
асуд блуяня. ілкиГ вїос овна оркизунал ишорок. аНевніс луянбя іцвет жіниним
удмхяиним івкатим. А вілкут оанв огдриьтяс учодвими лпоадим. оВесни паоадє
илтяс, і тосїьт звикум анаш блуяян ясв в існуг. ажкоВ йї в охолод і орозм.
ЯБЛУНЯ
Росте в
саду яблуня. Гілки свої вона розкинула широко. Навесні яблуня цвіте ніжними
духмяними квітами. А влітку вона гордиться чудовими плодами. Восени опадає
листя, і стоїть взимку наша яблуня вся в снігу. Важко їй в холод і мороз.
Робота по
відновленню деформованих слів та текстів перш за все сприяє підвищенню
швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес читання. Коли учні
переходять від читання таких текстів до звичайних, вони вже легко впізнають
слова, відчувають зв'язок між ними , охоплюють все речення цілком.
Ці завдання
легко вписуються в структуру уроку читання, їх можна також дати дітям додому
для самостійної роботи ( за бажанням ), учні можуть розробляти подібні анаграми
для своїх товаришів.
Немає коментарів:
Дописати коментар